Слов’янська Районна Державна Адміністрація
Слов’янський район, Донецька область

Нове в законодавстві

Затвердження типової форми договору (декларації ) про створення сімейного  фермерського господарства.

      Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 05.04.2019 № 177 "Про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства" затвердило типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто з 14.05.2019 року.

     Типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджено на виконання Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV (зі змінами).

    Відповідно до ст. 8 1 Закону "Про фермерське господарство" сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім'ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім'ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

     Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі. Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім'ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа - підприємець. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа - підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця в порядку, встановленому законом.

 

Подання документів для проведення державної реєстрації  створення або переходу юридичної особи на діяльність на модельному статуті.


28.05.2019 року на виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності»,  проведено модернізацію порталу електронних сервісів в частині державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, а також переходу товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту, що передбачає доступ  до  редакції  модельного  статуту  та до інформації  про  відповідний  цифровий  код модельного статуту.

 1.Проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту за заявою та документами поданими в паперовій формі:

Положеннями вищевказаної постанови передбачено, що у разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту або переходу на діяльність на підставі модельного статуту документів в паперовій формі, вважається, що обрано варіант "за замовчуванням".

Для забезпечення можливості доступу до редакції на модельному статуті "за замовчуванням", державний реєстратор при  прийомі документів до переліку поданих документів  додає  електронну копію модельного статуту "за замовчуванням", форма якого розміщена за посиланням: https://nais.gov.ua/files/general/2019/05/28/20190528120858-96.pdf та надає заявникові код доступу до документів в електронній формі.

2.Проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту за заявою та документами поданими в електронній формі:

 У разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі

модельного статуту або переходу на діяльність на підставі модельного статуту документів в електронній формі заявником може бути обрано або варіант "за замовчуванням" або відповідні положення модельного статуту.
Для забезпечення можливості доступу до редакції модельного статуту, державний реєстратор при  прийомі документів до переліку поданих документів додатє електронну копію модельного статуту, долученого  заявником до електронної  заяви та за результатами проведення державної реєстрації забезпечити розміщення на порталі електронних сервісів номера відповідної реєстраційної дії та коду доступу до документів в електронній формі, шляхом зазначення таких відомостей в результатах опрацювання електронної заяви.
 

Щодо переходу товариств з обмеженою відповідальністю на модельний статут.

     Протягом останніх десяти місяців ті товариства з обмеженою відповідальністю, які хотіли б розпочати діяльність на підставі модельного статуту, стикнулись з проблемою. Їм відмовляли у держреєстрації через невідповідність постанови Кабміну від 16.11.2001 №1182 (якою був затверджений статут) положенням нового Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

    28 квітня поточного року проблему нарешті було вирішено: нова редакція модельного статуту ТОВ, затверджена постановою Кабміну від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», набрала чинності.

     Товариства, які діють на підставі старої редакції модельного статуту, зможуть використовувати його до переходу на власний статут, що відповідає новому закону, або новий модельний статут. Кінцева дата переходу - 17 червня 2019 року. Бо вже з 18 червня тих, хто не встиг зареєструватися «по-новому», держава вважатиме такими, що обрали варіант "за замовчуванням" нового модельного статуту. Можливість для учасників (засновників) товариств обирати один з декількох варіантів положень статуту в частині строків, необхідної кількості голосів, вимог до посвідчення підписів, тощо є корисною особливістю нового модельного установчого документу. Разом із тим, така можливість надана лише тим товариствам, що подають документи в електронній формі. Інші заявники фактично змушені погоджуватися з редакцією положень модельного статуту «за замовчуванням». Але наразі можливість подання документів ТОВ на реєстрацію в електронній формі не реалізована. Також вже можна прогнозувати правові проблеми під час реалізації на практиці окремих положень нового модельного статуту. Як приклад можна навести п.37 статуту, який передбачає покладання повноважень керівника на інших працівників ТОВ. Так, у разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) товариства, виконувачем обов'язків до обрання в установленому порядку іншої особи за певних умов може стати його заступник, головний бухгалтер, працівник з найвищою зарплатою, або найстарший за віком працівник незалежно від наявності відповідної кваліфікації. Але ж ця норма прямо суперечить ст. 31 Кодексу законів про працю, що забороняє вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

 

   

     Призначення нотаріального засвідчення справжності підписів на установчих документах.

    Державна реєстрація юридичної особи, внесення змін до установчих документів завжди потребує перевірки актуального стану законодавства, важливим аспектом якого є вимога щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на статуті у кожному конкретному випадку. Отримання послуг нотаріуса з нотаріального засвідчення справжності підписів на статуті завжди пов'язане з витратами часу та грошових коштів.  Між тим, вимога нотаріального засвідчення справжності підписів на статуті є вимушеноє і має на меті захист інтересів самих учасників юридичних осіб, оскільки:

1) частка у статутному капіталі юридичної особи є об'єктом права власності, яке надає особі не лише правомочності, а й у деяких випадках покладає на власника обов'язки. Нотарізація статуту додає юридичної вірогідності діям фізичних та юридичних осіб, засвідчуючи, що вони дійсно взяли на себе такі обов'язки;

2) нотарізація документів є елементом захисту юридичних осіб від рейдерських атак при внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

​    Нотаріальне засвідчення справжності підписів на статуті помилково ототожнюють з нотаріальним посвідченням статуту. Можливо, ця інформація для пересічного громадянина не завжди є важливою, однак між цима нотаріальними діями є суттєві відмінності. Нотаріус посвідчує правочини, і в силу ст. 54 Закону України "Про нотаріат" це покладає на нього обов'язок перевірити, чи відповідає зміст посвідчуваної ним угоди вимогам закону та дійсним намірам сторін.          

         Нотаріальне засвідчення справжності підписів на документах має зовсім інше призначення: відповідно до ст. 78 Закону України "Про нотаріат" та пп. 6.2. Глави 7 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус (посадова особа органу місцевого самоврядування), засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.Іншими словами, засвідчуючи справжність підписів на статуті, нотаріус не перевіряє зміст статуту, не підтверджує його відповідність вимогам законодавства, а лише засвідчує, що підписи на ньому вчинено певними особами. Повноваженнями щодо засвідчення справжності підписів на документах (а отже, і на статутах), наділені і уповноважені на це посадові особи органів місцевого самоврядування у сільських населених пунктах. ​​ Вимоги щодо обов'язковості нотаріального засвідчення підписів на статуті часто зазнають змін, і наразі залежать від того, яка саме реєстраційна дія буде виконуватися (створення юридичної особи; створення юридичної особи в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу; внесення змін до відомостей про юридичну особу), а також від організаційно-правової форми юридичної особи.

       За загальним правилом, встановленим абзацом 2 пункт 9 частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та ромадських формувань", при створенні юридичної особи, якщо це створення не є результатом виділу, злиття, перетворення чи поділу, нотаріальне засвідчення справжності підписів на установчому документі (статуті) не вимагається. Однак з цього правила є виключення: відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", перша редакція статуту товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю повинна бути підписана всіма засновниками товариства, а справжність їх підписів має бути засвідчена нотаріально.Якщо ж звернення до державного реєстратора повязане зі створенням юридичної особи в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу або з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, то буде діяти інше загальне правило, відповідно до якого підписі на статуті повинні бути засвідчені нотаріально (абзац 1 пункту 9 частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та ромадських формувань". З цього правила також є виключення: нотаріальне засідчення справжності підписів на статуті не є обов'язковим для релігійних організацій а також для юридичних осіб, створених на підставі розпорядчого акта державного органу або органу місцевого самоврядування. Справжність підписів на статуті громадського об'єднання чи благодійної організації підлягає обов'язковому нотаріальному засвідченню лише у випадку наявності такої вимоги у самому статуті громадсього об'єднання чи благодійної організації.

Щодо необхідності проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, для проведення державної реєстрації права власності.

 

З 15 січня 2019 року діє Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20 грудня 2018 року за № 1442/32894.

Інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб’єкти господарювання, і діє на всій території України.

Пунктом 2 розділу I Інструкції встановлено, що технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб'єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Звертаємо увагу на те, що технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна є одним із документів для проведення державної реєстрації у випадках, передбачених пунктами Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

п.41. для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна;

п.42. для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р.;

п.44. для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січні 2013 р.;

п.45. для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі і результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки;

п.54. для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об’єднання;

п.58. для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об’єкта;

п.68. для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва;

п.69. для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації;

п.78. для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна.

 

Щодо розміру адміністративного збору за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав у 2019 році

 

1. За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб =190 грн.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені законом, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

-1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні = 1920 грн;

-2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк один робочий день = 3840 грн;

-5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години = 9610 грн.

2. За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 100 грн.

За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), проведену у строки менші, ніж передбачені законом, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

- 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні = 960 грн;

- 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день = 1920 грн;

- 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години = 4800 грн.

3. За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 100 грн.

4. За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 80 грн.

5За отримання інформації з Державного реєстру прав, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

- 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі = 50 грн;

- 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі = 20 грн;

Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.

У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.

    

   Закон щодо зміни підлеглості релігійних громад    

                         запрацює з 31.01.2019 року

     31 січня 2019 року набирають чинності нові законодавчі норми, якими урегульовано порядок зміни підлеглості релігійних організацій.

     Даними нормами передбачено, що підлеглість релігійної громади змінюється шляхом внесення відповідних змін до статуту релігійної організації. При цьому рішення про зміну підлеглості ухвалюються не менш як 2/3 від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів такої релігійної громади відповідно до її статуту. Водночас для частини громади, незгідної з рішенням про зміну підлеглості, передбачено право на утворення нової громади і укладення договору про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

     Положеннями Закону установлено, що релігійна організація, у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості, повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду Міністрів Автономної республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

   Також обумовлено, що до завершення процедури зміни підлеглості забороняється вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Визначено також перелік документів, які необхідно подати до органу реєстрації для реєстрації статуту (положення) релігійної громади.

    У зв’язку з чим внесені зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» де відповідно статей 1, 3, 9 та 29 визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації – у разі державної реєстрації юридичних осіб-релігійних організацій.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" (N 2673-VIII від 17.01.2019 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 19 від 30.01.2019 р.

Дата набрання чинності: 31.01.2019 р.

 

 Відділ державної реєстрації   з метою належної реалізації положень Закону України від 03 липня 2018 року  № 2745-VIII  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»  повідомляє наступне:
Зазначеним  законом  удосконалюються та узгоджуються між собою положення Законів України  «Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про нотаріат», « Про виконавче провадження», «Про дорожній рух» з метою недопущення відчуження майна особою, що внесена до Єдиного реєстру боржників.
А саме, під час проведення державної реєстрації юридичної особи, державний реєстратор зобов’язаний відмовити у разі, якщо заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру пов’язаних зі зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному капіталі юридичної особи подано щодо засновника (учасника), який на момент подання зазначених змін внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки. 

Крім того, до частини 1 стаття 49 Закону України «Про нотаріат» внесені зміни, згідно з якими  нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії вищевказаної категорії боржників у разі їх звернення з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного ним майна.
Вказані зміни кореспондуються  із положеннями закону України «Про виконавче провадження», який зобов’язує державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріусів, інших суб’єктів реєстраційних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, повідомляти орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення до них  таких боржників або осіб, які набули прав на їх майно.
 

Внесено зміни до заяв в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Міністерство юстиції України наказом від 29 серпня 2018 року № 2824/5  внесло зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», виклавши їх у новій редакції, зокрема:
про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1);
про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту (форма 2);
про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 3);
про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 4);
про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 5);
про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 6);
про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8);
про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (форма 9).
Також Мінюст доручив технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань забезпечити обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього в зазначеному Реєстрі.Наказ набирає чинності через 10 днів з дня офіційного опублікування, тобто  з 24 вересня 2018 року.
 

Зміни в законодавстві про товариства з обмеженою відповідальністю.

17 червня 2018 року  набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», прийнятий Верховною Радою України 06 лютого 2018 року.       
Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
Пропонуємо ознайомитися з деякими аспектами нового Закону.
1.Кількість учасників товариства не обмежується. За діючим законом кількість учасників ТОВ не може перевищувати 100 осіб.Конкретизуються права учасників товариства. Серед іншого визначено право отримувати доступ до інформації про господарську діяльність товариства.
2.Учасники товариства отримують право укладати корпоративні договори. Його метою є встановлення нормативно-правового підґрунтя для реалізації учасниками ТОВ своїх прав в управлінні та здійсненні права власності на частку в капіталі товариства. Порядок голосування, вихід учасників з товариства та прийняття нових учасників – от далеко неповний перелік питань, які можуть бути предметом цього договору. Положення корпоративного договору є конфіденційними.
3.Інформацію про розмір статутного капіталу, список учасників товариства і його місцезнаходження  не обов’язково закріплювати в статуті товариства.
4.Збільшення статутного капіталу товариства можливо тільки після внесення усіма учасниками товариства своїх вкладів в повному обсязі.При збільшенні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток залишаються незмінними.
5.Зменшено строк для повного внесення учасником товариства свого вкладу з одного року до шести місяців з дати державної реєстрації товариства. Відповідальність за несвоєчасне внесення вкладу у цей строк, може мати наслідком виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу.
6.Учасник, який прийняв рішення про вихід зі складу членів товариства має право ознайомитися з будь-якими документами товариства, з метою визначення вартості своєї частки на момент виходу з товариства.
7.Згода інших учасників на перехід прав учасника до його спадкоємця чи правонаступника не потребується.
8.Загальні збори не зможуть прийняти рішення про розподіл прибутку, якщо товариство має зобов’язання з виплати учасникам, які або вийшли з товариства або були виключені.
9.Встановлюється субсидіарна відповідальність членів виконавчого органу за зобов’язаннями товариства за відмову або зволікання зі скликанням загальних зборів учасників у разі зниження вартість чистих активів товариства більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року.Передбачається право учасників створювати на товаристві Наглядові ради та частково делегувати їм функції загальних зборів.
11.Закон визначає поняття «значний правочин» та «правочин, щодо якого є заінтересованість» та порядок надання згоди на їх укладення. Так, правочини, вартість яких перевищує 50 відсотків чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, потребують попередньої згоди загальних зборів учасників, якщо інше не визначено статутом.

 

                  Щодо створення сімейних фермерських господарст.

 Президент   Петро  Порошенко 10 липня 2018 року підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Документ вносить зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Зміни включають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також встановлення державної допопмоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 
 

Відділ державної реєстрації надає інформацію про порядок реєстрації фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, а саме:

     Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

     Відповідно до вимог статті 18 зазначеного Закону для державної реєстрації фізичної особи-підприємця необхідні:

- заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, – за бажанням заявника;

- нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування – для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності; 

     Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє свій паспорт громадянина України, або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження. 
    Заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена .

    Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців здійснюється безкоштовно, протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

 

  Відповідно до вимог статті 17 Закону для державної реєстрації юридичної особи необхідні:

- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту. Заява   про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена; 

- заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування, та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, – за бажанням заявника;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;

-примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;

-примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;

-документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою статті 17 Закону, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;

-документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;

- документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 48 частини другої статті 9 Закону;

- установчий документ юридичної особи – у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа.

     Установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

     У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання. 
    Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється безкоштовно, протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.