A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Слов'янська районна державна адміністрація Донецької області
Донецька область, Слов'янський район

ОДПІ інформує

Дата: 10.09.2020 10:55
Кількість переглядів: 324

З 01.09.2020 змінено мінімальний розмір єдиного внеску

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області доводить до відома, що Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822) з 01.09.2020 підвищено розмір мінімальної заробітної плати до 5 000 гривень.

Таке підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Отже, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід.

Враховуючи вищевикладене, з 01.092020 мінімальний розмір єдиного внеску становить 1 100 грн на місяць (5 000 грн х 22%).

Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 №157.

 

Електронні сервіси ДПС – це зручно та економно у часі для платників

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби.

Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до низки безкоштовних електронних сервісів.

Впровадження інноваційних ІТ дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.

Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС, який є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом.

Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Просте логічне програмне забезпечення максимально спрощує адміністрування податків та взаємодію з представниками податкової служби. Значною мірою зменшується й адміністративне навантаження на контролюючі органи, а також знижуються витрати на комунікацію у паперовій формі.

Електронний кабінет сьогодні – це поліпшення формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів податкової служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з представниками контролюючих органів.

Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою.

Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.

Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) ви маєте можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

 

Про порядок та термін реєстрації ПРРО

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня   1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

? у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня);

? не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за  ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317).

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО.

 

Закон України № 466: зміни у порядку прийняття рішень про встановлення місцевих податків

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, змін зазнала ст. 12 ПКУ, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набрали чинності 23.05.2020.

Згідно з Законом № 466 змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення.

Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення.

Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).

Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік).

Крім того, контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами.

Для визначення бази справляння туристичного збору встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година».

Встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Змінами уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

 

Закон України № 466: про зміни в оформленні податкових повідомлень-рішень

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 суттєво змінено норми ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021.

Так, передбачено, що ППР додатково повинні містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

? обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);

? періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

? розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

? у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

? якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ;

? нормативної підстави – посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності», тощо.

Крім діючих реєстрів податкових повідомлень-рішень, з 01.01.2021 запроваджується також Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр).

У Єдиному реєстрі буде міститися інформація про дати складання, надіслання (вручення), отримання платниками, дати відкликання або зміни ППР, дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, від’ємного значення суми податку на додану вартість, та стан їх узгодження, терміни сплати, інформація про виникнення податкового боргу платника податків, а також оскарження ППР у адміністративному або судовому порядках.

Технічним адміністратором Єдиного реєстру визначено ДПС.

 

 

Слов’янсько-Лиманське управління

 

Електронне листування через сервіс «Електронний кабінет» – один із зручних способів комунікації з контролюючим органом

 

       У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 Головне управління ДПС у Донецькій області звертається до вас, шановні платники, з проханням за можливості зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме - сервісом «Електронний кабінет».

       За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини сервісу «Електронний кабінет» платники податків мають можливість надіслати лист (запит про доступ до публічної інформації, звернення фізичних або юридичних осіб тощо) до ГУ ДПС у Донецькій області у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Рекомендуємо заяву та додані до неї документи надсилати одним вкладенням.

       Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

       Робота у приватній частині вказаного сервісу здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

       У разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом» запрошуємо скористуватись відеоуроком від податкової служби, розташованим у розділі «Головна → Медіа-центр → Відеогалерея → Відеоуроки → Відеоурок від податкової №4 «Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету» (http://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki).

Рекомендуємо використовувати зручні та безпечні способи комунікації з Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

 

За результатами контрольно-перевірочних заходів недобросовісними роботодавцями сплачено більше 9 млн гривень 

 

Податкова Донеччини продовжує роботу щодо детінізації сфери зайнятості населення. За січень-липень 2020 року офіційну працю та заробітну плату отримали майже 13 тисяч громадян.

Слід зазначити, що після офіційного працевлаштування громадяни стають більш соціально захищеними та набувають права на отримання соціальних виплат у разі втрати працездатності, а також на пенсійне забезпечення в майбутньому.

За результатами контрольно-перевірочних заходів з початку 2020 року недобросовісними роботодавцями до бюджетів та спецфондів вже сплачено 9,3 млн гривень.

За 7 місяців поточного року до державної реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності залучено 3,7 тис. фізичних осіб, якими додатково сплачено до бюджету 4,5 млн грн податків та зборів.

Не припиняється робота податківців і у напрямку контролю за дотриманням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. За результатами проведених зустрічей з керівниками підприємств Донецької області 1,7 тис. підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати вище за мінімальну (з 01.01.2020 – 4723 гривні). Як наслідок, до бюджету додатково надійшло 9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

Крім того, за допомогою мобільного додатку «Legal ZrPlat», розробленого ГУ ДПС у Донецькій області, працівник може самостійно повідомити про порушення трудового законодавства. Цей додаток можна безкоштовно завантажити на свій мобільний телефон чи планшет засобами Play Market (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.solidpack.legalzrplat) або App Store (https://apps.apple.com/us/app/legal-zrplat/id1490703512?ls=1).

Шановні працедавці! Пам’ятайте, що недотримання чинного законодавства з оплати праці  - це не тільки можливість наразитись на значні суми штрафних санкцій, але й, перш за все, зневага до найманого працівника та його прав, що охороняються державою.

 

Операція «Урожай»: одноосібники задекларували 48 млн грн отриманих доходів від обробки земельних ділянок Донеччини

 

В рамках операції «Урожай» підрозділи адміністрування податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Донецькій області окрім організації контролю за реальним станом виплати зарплати працівникам, зайнятим в аграрному виробництві на всіх етапах, ще й виявляють нелегальних найманих працівників, які досить часто працюють у цій сфері без оформлення належним чином трудових відносин.

Нагадуємо, що лише легальне робоче місце дає право на отримання соціальних виплат у випадку втрати працездатності та гідне пенсійне забезпечення в майбутньому.

За результатами проведеної інвентаризації користувачів земельних ділянок площею понад 2,0 га було встановлено більше 94 тисяч осіб, які мають такі земельні ділянки у власності та/або оренді загальною площею 527 тис. гектарів. З них майже 85 тисяч громадян здають землі в оренду (загальною площею майже 449 тис. га) та приблизно 10,4 тисяч – самостійно обробляють землі (78 тис. гектарів).

В ході кампанії декларування у 2020 році громадянами, які одноосібно обробляють земельні частки понад 2 га з метою отримання доходу, подано майже 8 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи, сума задекларованих доходів склала 48 млн грн, задекларовані зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідно – 8,6 млн грн та 0,7 млн гривень.

ГУ ДПС у Донецькій області нагадує, що реєстрація суб’єктами господарювання – це надійний шлях для детінізації відносин в аграрному секторі та легалізації використання земель.

 

Як з курчат та фруктів зробити будівельні матеріали – «лайфхак» від «схемщиків»

 

З метою упередження формування схемного податкового кредиту, за результатами роботи у січні-серпні 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області виявлено та зупинено схеми ухилення несумлінними платниками податків Донецької області від оподаткування податком на додану вартість шляхом підміни номенклатури придбаних товарів - так звану «скрутку», або «пересорт».

1)      Суть схеми: підприємство «А» реєструє податкові накладні в ЄРПН на реалізацію підприємству «Б» Донецької області алкогольних напоїв, часток курчат-бройлерів, фруктів. Після цього підприємство «Б» на загальну суму сформованого за операціями придбання податкового кредиту виписує та реєструє в ЄРПН податкові накладні з такою ж номенклатурою на підприємство «В». Цього ж дня або наступного підприємство «Б», не виходячи за межі обсягів постачання, зазначених у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, реєструє в ЄРПН розрахунки коригування, якими повністю змінює номенклатуру зазначених товарів на номенклатуру промислових товарів (бітум, труби, ланцюги з чорного металу), на придбання яких підприємством «Б» постачальниками податкові накладні в ЄРПН не реєструвались. Таким чином, за наслідками роботи схеми підприємство «В» отримало змогу розповсюджувати схемний податковий кредит для мінімізації податкових зобов’язань замовникам, у тому числі вигодонабувачам.

Результати упередження схеми - у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зупинено розповсюдження сформованого ризиковими платниками податку по ланцюгу постачання ліміту у розмірі майже 12 млн гривень.

2)      Суть схеми, яка є більш витонченим варіантом вищевикладеної схеми: на буферне (вигодоформуюче) підприємство «Б» Донецької області підприємство «А» - виробник реального сектору економіки – реєструє податкові накладні в ЄРПН на реалізацію курятини. Після цього підприємство «Б» реєструє в ЄРПН на підприємство «В» податкову накладну, у якій 99,9% номенклатури товарів складає курятина, а 0,01% - номенклатура товарів, яка не реалізовувалась підприємству «Б» згідно з відомостями ЄРПН (тобто «фіктивна» номенклатура). Згодом підприємство «Б» реєструє в ЄРПН перший розрахунок коригування, яким змінюється зазначена пропорція товарів на зворотню, а саме: 99,9% становить вже «фіктивна» номенклатура товарів, а 0,01% - курятина, з одночасним зворотнім коригуванням обсягів постачання таких товарів. Наступним зареєстрованим в ЄРПН розрахунком коригування підприємство «Б» остаточно змінює номенклатуру курятини на номенклатуру потрібних замовнику товарів без коригування кодів УКТЗЕД. За результатами роботи схеми у підприємства «В» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок номенклатури потрібних замовнику товарів, яка напряму або через вигодотранспортуючі (транзитні) підприємства розповсюджується вигодонабувачам (у тому числі підприємствам реального сектору економіки).

Результати упередження схеми - у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зупинено розповсюдження сформованого ризиковими платниками податку по ланцюгу постачання ліміту у розмірі 174,8 тис. гривень.

На даний час встановлено відсутність підприємств - учасників схем № 1, № 2 та їх посадових осіб за податковою адресою; встановлюється наявність у діях їх посадових осіб ознак злочину.

Наразі можливість реєстрації учасниками схем податкових накладних / розрахунків коригування з метою формування податкового кредиту з ознаками фіктивності для підприємств реального сектору економіки упереджена.

 

На Донеччині упереджено ухилення від оподаткування за рахунок підміни товарної номенклатури. Результат упередження схем з ПДВ – 2 млн грн

Податківці Донеччини докладають максимум зусиль для виявлення та  руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань. У зв’язку з небажанням сплачувати податки в повному обсязі, підприємці вдаються до різноманітних схем мінімізації податкових платежів.Співробітниками Головного управління ДПС проводиться системна робота щодо своєчасного виявлення та припинення діяльності схем за участю підприємств сільськогосподарського сектору. Було встановлено, що деякі підприємства Донецької області формують податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок номенклатури товарів, необхідних для здійснення сільськогосподарських робіт. Після цього реєструє в ЄРПН податкові накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції (пшениці, олії соняшникової).При цьому необхідно зазначити, що є 2 різновиди таких підприємств:

- перший – реальні сільськогосподарські підприємства, які використовують зазначену схему зі збільшення податкового кредиту за рахунок безтоварних операцій для мінімізації власних податкових зобов’язань або замовникам за винагороду. Зазвичай характеризуються поповненням казначейського рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість «живими» грошовими коштами, наявністю земельних ділянок на правах власності та/або користування, складських приміщень, спецтехніки. Зазвичай такі підприємства характеризуються недостатньою кількістю трудових ресурсів (що також вказує на використання схеми мінімізації податку на доходи з фізичних осіб шляхом неоформлення трудових відносин з найманими працівниками, особливо під час проведення сезонних робіт);

- другий – вигодоформуючі підприємства, що мають основний вид діяльності, пов'язаний зі здійсненням сільськогосподарських робіт, а для прикриття діяльності, пов’язаної з наданням податкової вигоди третім особам, та створення видимості реальної господарської діяльності, укладають договори оренди офісів, складів, земельних ділянок. Однак, згідно з відомостями баз даних ДПС, так підприємства не мають достатньої кількості основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів для забезпечення статутної діяльності, та найчастіше не сплачують податок на додану вартість до державного бюджету і не здійснюють поповнення казначейського рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість «живими» грошовими коштами.

Результати упередження схем – у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зупинено розповсюдження сформованого ризиковими платниками податку по ланцюгу постачання ліміту у розмірі майже 2 млн гривень.

Державна податкова служба України ще раз звертається до платників податку на додану вартість з проханням уникати участі у схемах мінімізації податкових зобов’язань та/або отримання податкової вигоди, оскільки зазначені дії наносять шкоду процесу формування дохідної частини державного бюджету.

 

 

 

ГУ ДПС у Донецькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора