A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Слов'янська районна державна адміністрація Донецької області
Донецька область, Слов'янський район

ОДПІ інформує

Дата: 03.07.2020 17:39
Кількість переглядів: 79

Законом України № 466 змінено розмір деяких штрафних санкцій

 

Словянсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області звертає увагу на наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) внесено зміни, зокрема до ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.

Відповідно до п. 119.1 ст. 199 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень (раніше 510 гривень).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень (раніше 1 020 гривень).

Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи – резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень (раніше 170 гривень) (п. 119.2 ст. 119 ПКУ).

Штрафи, передбачені пунктами 119.1 та 119.2 ст. 119 ПКУ не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).

 

ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн, зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування

 

Словянсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені

Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.

Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.

 

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

 

Словянсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

? при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

? при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП, що обрали загальну систему оподаткування

 

Словянсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року  № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.

Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від    23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

 

Альтернатива легалізації праці відсутня

 

Словянсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області доводить до відома, що питання легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення є одним із важливих питань, якому контролюючі органи постійно приділяють увагу.

На різних заходах, які проводяться податковими органами спільно з Державною службою України з питань праці стосовно детінізації трудових відносин. роботодавцям рекомендується вживати всі можливі заходи з метою додержання діючого трудового законодавства щодо виплати заробітної плати не нижче від мінімального розміру.

Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, найманим працівникам необхідно розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі різних життєвих обставин.

Адже роботодавець, ухиляючись від оформлення трудових відносин, позбавляє працівників права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на соціальні гарантії, встановлені колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та пенсійне забезпечення.

Крім того, від незадекларованої праці бюджет недоотримує необхідні кошти.

Отже, альтернатива легалізації праці відсутня: зайнятість працюючих  повинна бути офіційно оформлена відповідно до законодавства, а заробітна плата повинна бути прозорою, зі сплатою усіх податків і зборів.

 

Закон України № 466: зміни в оподаткуванні ПДФО

 

Словянсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Так, зокрема відповідно до статей 164 і 165 ПКУ не оподатковуються ПДФО:

? відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

? суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

? сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).

Згідно з оновленим п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника ПДФО з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

У разі продажу або придбання платником ПДФО інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

? у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

? у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Також Законом № 466 до ст. 170 ПКУ додано новий п. 170.13, яким визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній.

Так, платник ПДФО – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто   18 %. Норма набере чинності з 01.01.2021.

Законом № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні продажу нерухомості, а саме:

? оподаткування за ставкою 18 % доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ);

? звільняється від сплати 5 % ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ).

 

 

Слов’янсько-Лиманське управління

 

За спеціальне використання води підприємства Донеччини сплатили майже 59 мільйонів гривень

 

На даний час у Донецькій області зареєстровано 292 підприємства – платника рентної плати за спеціальне використання води, які за шість місяців 2020 року перерахували до бюджетів всіх рівнів 58,9 млн гривень. Ця сума майже рівними частинами розподілена між державним та місцевими бюджетами.

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що якщо протягом шести місяців суб’єкти господарювання не сплачують або сплачують не в повному обсязі рентну плату, вони можуть бути позбавлені дозволів на спеціальне водокористування. Так, з початку року до Державного агентства водних ресурсів України фахівцями податкової служби області спрямовано інформацію по 21 підприємству, за якими рахується податковий борг у сумі 31,8 млн гривень.

Довідково повідомляємо, що граничний термін подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води за ІІ квартал 2020 року – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно.

 

Майже 100 мільйонів гривень отримав місцевий бюджет Донеччини від роздрібної торгівлі підакцизними товарами

 

За січень-травень 2020 року до місцевих скарбниць Донецького регіону  платниками податків сплачено 99,8 млн гривень акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

Майже 35 відсотків усіх надходжень акцизного податку з реалізації підакцизної продукції забезпечили суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку Маріупольського управління – 34,8 млн гривень.

Нагадаємо, з кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу п'ять відсотків акцизного податку надходять до скарбниці міста або об'єднаної територіальної громади. При цьому акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у фіскальному чеку окремим рядком. Якщо немає чеку – податок не сплачено, і, відповідно, не наповнюється бюджет. Тому рекомендуємо покупцям завжди вимагати у продавця фіскальний чек за товар, який не лише доводить факт продажу, а й гарантує захист прав споживачів від фальсифікованої продукції.

За п’ять місяців поточного року до місцевого бюджету також сплачено 2 млн гривень плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Податкова Донеччини інформує, що 30 червня 2020 року – останній день сплати акцизного податку за травень поточного року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

 

 

 

Закон №466 щодо адміністрування акцизного податку

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з 23.05.2020 набули чинності норми Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема в частині акцизного податку, згідно яких:

- платниками визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії;

- оптового постачальника електричної енергії виключено з переліку платників акцизного податку;

- передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УЕСТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

Розширено перелік підакцизного пального, а саме п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст215 Податкового кодексу України доповнено новими позиціями: підакцизними товарами з 23.05.2020 р. також стали:

- палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 °C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового (коди згідно з УКТ ЗЕД: 2710 19 62 00 — 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00);

- тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу (коди згідно з УКТ ЗЕД: 3814 00 90 90).

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального з зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з пального, зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі СЕА РПСЕ), а також отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.

Детальніше – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/421901.html

 

 

 

ГУ ДПС у Донецькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора