Слов’янська Районна Державна Адміністрація
Слов’янський район, Донецька область

Інформація

Протидія рейдерству в Україні

 

Останнім часом в нашій країні спостерігається загострення проблеми незахищеності власників нерухомості та корпоративних прав від злочинних дій, внаслідок яких відповідне майно протиправно переходить під контроль інших осіб.

Про сутність рейдерства, а також про засоби протидії такому явищу розповідає головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

Рейдерство – це вилучення майна на нібито правових підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації тощо).

Основними об’єктами рейдерів є, як підприємства аграрного сектору, так і підприємства, що є фінансово не стабільними чи в яких існує конфлікт між власниками.

Наразі державою забезпечено захист права власності громадян, бізнесу за допомогою певних засобів.

Так, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав можна зупинити на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.

Також, шанси на оперативне реагування й ефективний захист прав суттєво підвищує сервіс SMS-інформування, адже від швидкості реагування законного власника на захоплення його майна залежить ймовірність повернення вкраденого без втрат. Сервіс інформує власників про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в реєстрі, про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв.

Крім того, особа, яка вважає, що її право порушено рішеннями, діями або ж бездіяльністю державного реєстратора (зміна власника, перехід корпоративних прав, зміна керівника, реєстрація об’єкту, та інші реєстраційні дії, які можуть означати рейдерство) протягом 60 календарних днів може в позасудовому порядку, а головне безкоштовно, оскаржити такі рішення, дії або бездіяльність до органів юстиції. Такі скарги розглядаються постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом – Антирейдерською комісією. За результатом розгляду комісія може рекомендувати скасувати відповідні реєстраційні дії або запропонувати вжити заходів впливу до державного реєстратора - порушника.

Відповідно до затвердженого Урядом порядку, Міністерством юстиції, здійснюється моніторинг реєстраційних дій в реєстрах та проводяться камеральні перевірки щодо дій державних реєстраторів.

З метою забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні 03 жовтня 2019 року прийнято «антирейдерський» закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», розроблений за участю Міністерства юстиції.

Основні положення закону передбачають припинення діяльності акредитованих суб’єктів – комунальних підприємств, відносно яких Антирейдерською комісією при Міністерстві юстиції розглянуто близько 90% звернень. Законом запроваджується обов’язковість нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, принцип одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, а також підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур, що значно знизить корупційні ризики.

Тож сподіваємося, що прийняття даного закону та діючі механізми захисту знизять кількість рейдерських захоплень нерухомості, корпоративних прав, а також витрат громадян, пов’язаних із захистом власності від протиправних посягань.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо захисту майнових прав можна звернутися за телефоном (06264) 42481, надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ чи спрямувати його електронною поштою: neruhomist@dn.minjust.gov.ua.

Юстиція відкрита для людей!

 

 

Підстави та порядок зняття арешту з майна

 

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема звернення стягнення майно боржника, тобто арешт майна. Арешт на майно накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Значна кількість звернень, що надходить до відповідного відділу державної виконавчої служби або до вищого органу (Управління) стосується порядку та підстав зняття арешту з майна боржників, виконавчі провадження відносно яких виконувались на території проведення ООС. На думку громадян (боржників), якщо матеріали виконавчих проваджень з об’єктивних причин залишені на території непідконтрольній українській владі території, останні автоматично звільняються від сплати боргів, а арешти підлягають скасуванню.

Законодавством встановлений вичерпний порядок зняття арешту з майна. Відтак, підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, тобто, погашення боргів у повному обсязі. У всіх інших випадках арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

Якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до відповідного суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За результатами розгляду такого позову, суд виносить відповідну ухвалу, яка є негайною до виконання.

Після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Для отримання інформації щодо наявних боргів, обтяжень майна, громадянину достатньо звернутись з заявою до відділу державної виконавчої служби за місцем мешкання або до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.  

Актуальна інформація про адреси відділів державної виконавчої служби у Донецькій області розміщена на Офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області також, можливо звернутись за телефонами гарячої лінії Управління: (06264) 42-360, (073) 016-07-00.

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

 

Як оформити скаргу у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

Кожна особа, власник чи орендар може захистити свій бізнес, майно, відновити своє порушене право вже сьогодні, не чекаючи змін до законодавства, інших кроків з боку держави. Вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко повернути все на свої місця.

Як максимально ефективно скористатися вже існуючими інструментами, зокрема правильно оформити скаргу щодо державної реєстрації нерухомості та бізнесу, інформує головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

При органах юстиції утворені та діють постійно діючі комісії для забезпечення розгляду скарг щодо державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріуса та суб’єктів державної реєстрації – виконавчих органів місцевих рад, державних адміністрацій, територіальних органів юстиції (у разі реєстрації громадських формувань).

Порядок звернення до комісії регулюється Законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказом Міністерства юстиції «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» від 12.01.2016 № 37/5.

Скарги на рішення про державну реєстрацію прав чи на проведені реєстраційні дії, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів юстиції розглядає комісія Міністерства юстиції. Комісії територіальних органів Міністерства юстиції розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (нотаріуса), а також на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Комісія розглядає скарги за умови звернення скаржника не пізніше 60 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або ж 60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав реєстраційною дією чи бездіяльністю.

Предметом розгляду комісії є виключно процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій, а не оцінка суті угод, на підставі яких відбуваються такі реєстраційні дії. Комісія не встановлює недійсність договорів, дотримання у таких договорах балансу прав та обов’язків сторін тощо. Також комісія не задовольняє скарги, єдиними підставами яких є здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, фальсифікованих судових рішень, документів з підробленими підписами.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується, а саме номер, дата та суб’єкт внесення;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги обов’язково додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником). Також подаються належним чином засвідчені документальні докази порушення прав скаржника (за наявності). Для юридичних осіб порядок засвідчення копій документів встановлений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів      ДСТУ 4163-2003». Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони повинні хоча б бути засвідчені підписом.

Важлива наявність і підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (стосовно нерухомого майна). Наприклад, якщо скарга стосується відновлення права особи на земельну ділянку, набутого до 2013 року, скаржник повинен підтвердити наявність у нього такого зареєстрованого права за допомогою отриманого відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

У разі встановлення порушення строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, комісія відмовляє у задоволенні скарги без розгляду її по суті, про що орган юстиції видає відповідний наказ.

Комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області за весь час роботи розглянуто близько 100 скарг і лише 6 із них задоволено частково (скасовано рішення про відмову та проведено державну реєстрацію прав). Майже в половині випадків комісією відмовлено без розгляду по суті у зв’язку з       не належним оформленням скарги, доданих до неї документів та не дотриманням строків подання скарги. Значна частина скарг подана не до належного органу розгляду скарг, у т.ч. поза межами визначених законом повноважень.

Отже, урахування передбачених законодавством аспектів при оскарженні рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації дозволить уникнути подібних неприємних наслідків та дасть можливість швидко та результативно відновити своє порушене право.

Довідково інформуємо, що для отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, спрямувати листа електронною поштою: neruhomist@dn.minjust.gov.ua, або ж звернутися за телефоном (06264) 42481.

 

РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

 

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначає суб’єктів державної реєстрації та розмежовує компетенцію між ними.

З урахуванням компетенції щодо державної реєстрації юридичних осіб, визначеної статтею 1 цього Закону, серед суб’єктів державної реєстрації слід виділити органи юстиції, які реєструють громадські формування; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які забезпечують державну реєстрацію юридичних осіб - релігійних організацій; а також інші суб’єкти, до компетенції яких належить державна реєстрація інших юридичних осіб.

І хоча законодавець чітко визначив коло суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб, на практиці все одно виникають питання, хто саме здійснюватиме державну реєстрацію окремих видів юридичних осіб.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію визначено термін «громадське формування», що вживається у цьому Законі. Так, громадські формування – це політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій.

Серед юридичних осіб при визначенні компетенції органу реєстрації проблемних є два види об’єднань. Таке як садівницькі товариства та громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону, які нерідко плутають з громадськими організаціями, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення яких врегульовано Законом України «Про громадські об’єднання».

Проблематика державної реєстрації садових товариств неодноразово обговорювалась як на законодавчому рівні, так в інформаційному просторі.

Слід нагадати, що поняття садівницького товариства було визначено в Законі СРСР «Про кооперацію в СРСР», відповідно до якого такі товариства були складовою частиною системи кооперації. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про кооперацію» кооперативи  та  кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести  свої статути у відповідність із цим Законом. Водночас статтею 1 Закону України «Про об’єднання громадян», який на той час визначав засади створення та діяльності в тому числі й громадських організацій, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації. Однак, на практиці численна кількість садівницьких товариств була зареєстрована з організаційно-правовою формою «громадська організація», що й стало причиною плутанини заявниками, до якого суб’єкта слід звернутися для проведення реєстраційних дій.

Неоднозначно тлумачать й поняття громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порядок створення та діяльності яких врегульовані Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Згідно статті 1 цього Закону громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону. Слід зауважити, що поняття «громадське об’єднання» закріплено на законодавчому рівні тільки з 01.01.2013, з введенням в дію Закону України «Про громадські об’єднання», в той час як громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону функціонують відповідно до законодавства, яке чинне з 2000 року.

Також, аналіз засад створення садівницьких товариств та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, основних завдань їх діяльності свідчить, що такі неприбуткові організації суттєво відрізняються від громадських організацій, що забезпечують здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів фізичних осіб.

Тому, заявникам слід усвідомлювати правові наслідки обрання організаційно-правової форми організації, яку створюють для здійснення запланованої діяльності, з метою подальшого звернення для належного суб’єкта державної реєстрації. Щодо організацій, відомості про які вже містяться у Єдиному державному реєстрі, необхідно враховувати, що юридичні особи самостійно приймають рішення, в якому правовому полі діяти та дотримуватися спеціальних вимог законодавства, передбаченого для окремих видів юридичних осіб. У разі ж виявлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру, вирішувати це питання у спосіб, передбачений діючим законодавством.

У разі виникнення додаткових питань звертайтесь за телефонами: 0626442500, 0626417446.

 

                                                                              Віра Свиридова,

                                                                       заступник начальника Управління –

                                                                       начальник відділу державної

                                                                       реєстрації друкованих засобів масової

                                                                       інформації та громадських формувань

 

ШЛЮБ СЬОГОДНІ – ЦЕ ПРОСТО!

У житті людини багато важливих подій, до яких ми ретельно готуємося, плануємо та від яких ми очікуємо море вражень та емоцій. Цей неповторний день, сповнений найтеплішими почуттями, повинен залишити тільки світлі і радісні спогади.

І тому наречені День Народження своєї сім’ї не хочуть пов’язувати з бюрократичними моментами, а хочуть поринути у казку з головою.

Комусь і досі зручно подавати заяву на реєстрацію шлюбу за місяць, і місячний строк витрачати на підготовку до важливої події. А комусь зовсім не хочеться чогось чекати і вже сьогодні хочеться сказати одне одному: «ТАК».

На жаль далеко не всі знають про існування та переваги сервісу Міністерства юстиції «ШЛЮБ ЗА ДОБУ».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 502-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу» у Донецькій області зазначену послугу можливо отримати у містах Бахмуті, Волновасі, Лимані, Маріуполі та Покровську.

Цей сервіс покликаний зробити одруження максимально зручним та комфортним.

Для того, щоб скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки, майбутнім нареченим необхідно зробити кілька простих кроків:

  • Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені територіальним органом юстиції на офіційному сайті.
  • Обрати дату та час для проведення державної реєстрації.
  • Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги.

 

      Також нареченим необхідно буде надати для підтвердження своєї особи паспорт або паспортний документ.

Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

Пілотний проект «Шлюб за добу» це соціальний проект, направлений на забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб та  першочергово спрямований на прифронтові регіони. Він, зокрема, спрощує процедуру одруження для українських громадян з тимчасово окупованих територій та учасників бойових дій на сході та забезпечує їх жителів можливістю швидко і зручно, без необхідності їздити кілька разів, отримати легальні українські свідоцтва про одруження.

Сучасні новації спрощують та наближають до населення послуги, передбачені сімейним законодавством.

Інноваційний проект Міністерства юстиції України «Шлюб за добу» гарно зарекомендував себе та виявився досить успішним у Донецькій області, який впевнено крокує, створюючи сім’ї, які є первинним та основним осередком нашого суспільства.

Пориньте у атмосферу гармонії та кохання, подаруйте собі незабутнє весілля та створіть казку власного життя.

 

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора

 

Законодавче визначення процесу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора знаходить своє відображення в Законах України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Про порядок оскарження у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу інформує Ганна Пилипенко — головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

 Окрім типового звернення до суду, громадянам надана можливість адміністративного оскарження незаконно проведеної реєстраційної дії, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора/суб’єкта державної реєстрації або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Визначення належного суб’єкта розгляду скарги залежить від предмету оскарження.

Так, Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

У той же час, якщо скарга буде помилково подана до органу, який не уповноважений її розглядати, цей орган зобов’язаний протягом 5 днів направити таку скаргу за належністю відповідному суб’єкту розгляду скарги, про, що повідомляє скаржника.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено виключно у письмовій формі з урахуванням чітко визначених вимог Законів щодо її оформлення. Недотримання вимог Законів щодо оформлення скарги є прямою підставою для відмови у її задоволенні з формальних підстав.

Отже, з метою уникнення відмови у задоволенні скарги, через банальну неуважність скаржників під час їх оформлення, Міністерством юстиції України розроблено зразки скарг у сфері державної реєстрації ознайомитись з якими можливо за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/4628.

Більш того, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov  https://igov.gov.ua/service/333/general.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Розгляд скарг громадян у Донецькій області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області головною метою якої, є захист порушених прав та інтересів у сфері державної реєстрації фізичних та юридичних осіб.

До того ж, діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

За результатом розгляду скарги Міністерству юстиції України та його територіальним органам надано широке коло повноважень. Так, Комісія уповноважена скасувати будь-яку незаконну реєстраційну дію чи рішення державного реєстратора тим самим запобігаючи рейдерським захопленням та шахрайським схемам.

Вищезазначена можливість адміністративного оскарження є запорукою дієвого механізму державного контролю за правомірністю дій державних реєстраторів/суб’єктів державної реєстрації чи територіальних органів Міністерства юстиції України та оперативного відновлення порушених прав скаржників.

Тож обирати, в який спосіб захистити свої порушені права залежить виключно від Вас!

Більш детальну консультацію з питань оформлення та подачі скарг у сфері державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

 

Юстиція відкрита для людей.

 

 

Онлайн заборона щодо реєстрації права на нерухомість

В Україні рейдерство розуміють, як злочинні дії осіб з метою набуття права власності на чуже майно шляхом використання корупційних зв’язків, підробки документів, силового захвату підприємств, шахрайства тощо. У мережі багато порад, як поводитися в разі, якщо ви стали жертвою рейдерського захоплення. Проте про захист прав потрібно піклуватись ще до злочину. Ми не можемо вмовити й переконати всіх реєстраторів, що потрібно працювати відповідно до закону, проте можемо допомогти у захисті права власності громадян і представників бізнесу.

Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко детально розповість про те, як убезпечити своє право на нерухомість та контролювати всі дії з майном.

Відтак, з метою забезпечення захисту речових прав, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном, 27 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв ініціативу Міністерства юстиції та виніс розпорядження №1069-р, яке запроваджує реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та подання відповідно до закону власником об'єкта нерухомого майна заяв про заборону вчинення реєстраційних дій в електронній формі.

Поняття нерухомого майна розкрито статтею 181 Цивільного кодексу України. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Реєстрація прав на нерухоме майно – це не просто формальна вимога, а необхідність.

Які зміни в розпорядженні можна виділити?

Наявність оплатної сервісної послуги з подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій в онлайн - режимі. Послуга надається виключно за таких умов:

 - наявність зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна з присвоєним такому об’єкту реєстраційним номером;

 - використання кваліфікованого електронного підпису, в тому числі з використанням ресурсів комунікаційних мереж мобільного зв’язку (Mobile ID).       

Варто зазначити, що самостійно контролювати реєстраційні дії можна також за допомогою зручного сервісу SMS-маяк, який дає змогу оперативно дізнатися про зміни в реєстрі у зручний спосіб: за SMS, електронною поштою або в особистому кабінеті.        

Процедура проста: технічний адміністратор Державного реєстру прав забезпечує передачу відповідної заяви, поданої в онлайн - режимі, суб’єктам державної реєстрації прав, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням нерухомого майна. Уповноважена особа після отримання вищезазначеної заяви накладає заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відповідного нерухомого майна. Слід зазначити, що рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій дозволяє зупинити державну реєстрацію прав на невизначений строк і втрачає свою чинність лише після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.           

Водночас заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій, на відміну від відповідного рішення суду, має обмежений термін дії. Така заява є чинною протягом десяти робочих днів з моменту її реєстрації в Державному реєстрі прав. Разом з тим, протягом зазначеного строку власник об’єкта нерухомого майна має можливість надати державному реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. У такому випадку заборона вчинення реєстраційних дій буде чинною до скасування відповідного рішення суду. Також власник об’єкта нерухомого майна має право за власною ініціативою відкликати подану ним заяву про заборону вчинення реєстраційних дій.         

Отже, відповідна ініціатива суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав. В епоху інтернету спілкування між громадянином і державою стає простішим.         

 Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.           

Юстиція відкрита для людей!

Булінг, його ознаки, види

 

Що таке булінг?

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. 

Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

 

Відділ систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

 

Відповідальність за вчинення булінгу

 

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

 

Відділ систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

 

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

 

Можливим зловживанням у діяльності осіб, які перебувають на посадах державної служби, запобігають правові бар’єри.

Так, антикорупційне законодавство забороняє державним службовцям під час виконання своїх службових або представницьких повноважень приймати рішення, вчиняти дії в умовах конфлікту інтересів. Більш того, державний службовець зобов’язаний вживати заходів щодо недопущення та врегулювання конфлікту інтересів.

Законодавець розрізняє два види конфлікту інтересів: потенційний та реальний.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження,            що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість виконання нею  повноважень.  Тобто, якщо посадова (службова) особа дійшла висновку про наявність  у неї приватного інтересу, який здатний вплинути на виконання нею службових (посадових) повноважень, це означає, що у неї виник потенційний конфлікт інтересів. Якщо за таких умов особа приняла рішення або вчинила певні дії, вважається, що вона діяла в умовах реального конфлікту інтересів.               

В свою чергу, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Особливою ознакою конфлікту інтересів є наявність у державного службовця приватного інтересу під час вирішення певного питання.                          

Під приватним інтересом слід розуміти будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, обумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, наявністю корпоративних прав, отриманням подарунка за прийняття рішення на чиюсь користь.  Перелічене може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття державним службовцем рішень, на вчинення чи невчинення дій, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Якщо державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, то він повинен не пізніше наступного дня повідомити про це безпосереднього керівника. Національне агентство з питань запобігання корупції радить повідомляти про конфлікт інтересів письмово, наприклад,           за наступним зразком:

 

Керівнику________________________________

(П.І.Б. особи, яка повідомляє, посада)

_________________________________________

 

 

Повідомлення

про реальний / потенційний конфлікт інтересів

 

____________________________________________________________________

(стисло викласти ситуацію, в якій виник реальний / потенційний конфлікт інтересів, суть приватного інтересу,

____________________________________________________________________

що впливає на об’єктивність прийняття рішення, а також зазначити чи вчинялися дії та чи приймалися рішення

___________________________________________________________________

в умовах реального конфлікту інтересів)

 

Дата                                                                            Підпис особи

 

Після отримання такого повідомлення безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів повинен прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням  вимог статей 29-34 Закону України «Про запобігання корупції», а також, повідомити про прийняте рішення відповідну особу.

Законодавством не визначено, у якій саме формі має бути оформлено прийняте керівником рішення про врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої йому особи, проте із офіційних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається доцільність прийняття керівником письмового розпорядчого акту.

При цьому до врегулювання конфлікту інтересів державний службовець не повинен приймати рішення, вчиняти дії.

При виникненні у державного службовця сумнівів щодо наявності  конфлікту інтересів, він зобов’язаний звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції. У зверненні необхідно зазначити дії, щодо яких виник сумнів та додати копії документів щодо службових (посадових) повноважень. Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж семи робочих днів має роз’ясняти такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Вчасно розпізнати наявність конфлікту інтересів кожному державному службовцю допоможе складання тесту на наявність (відсутність) конфлікту інтересів, запропонованого Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції, а також проходження безкоштовних навчальних онлайн-курсів «Конфлікт інтересів: треба знати!».

 

Головний спеціаліст з питань запобігання

і виявлення корупції Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Нюанси у наданні

безоплатної вторинної правової допомоги

 

Визначення змісту права на безоплатну правову допомогу, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги регулюються Законом України «Про надання безоплатної правової допомоги» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі по тексту - Закон).

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

 

  • особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (частина 1 статті 14 цього Закону);
  • особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
  • вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
  • особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
  • особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз'яснюють порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Головне територіальне управління юстиції

у Донецькій області